Як наважитися написати книгу?
Я дуже здивувалася, коли вперше почула запитання: «Як наважитися на написання книги?».
Що означає наважтися? — подумала я, — хочеш написати книгу, сідаєш і пишеш, ось і все. Це ж не питання кардинальних змін у житті про зміну роботи, переїзд або про те, чи заводити собаку. Всі ці рішення складні тим, що від них залежить подальше життя, це те, що справді змінює все і нас, зокрема. І важко вони нам даються з багатьох причин:
- ми боїмося нового;
- не хочемо розчарувань;
- нас лякає негативна оцінка оточуючих чи «що скажуть люди»;
- ми боїмося не впоратися.
І чи можна з ними в один ряд ставити питання про рішення написати книгу?
Виявляється, так. Адже робота над рукописом включає весь цей перелік страхів та сумнівів, а ще, як кажуть студенти «Методу» — письмо (письменство) змінює життя. Написана книга безперечно змінить ваше.
Що потрібно для того, щоб наважитися написати книгу. Всього 5 порад
Потрібно мати сміливість, завзятість і хорошу самодисципліну для того, щоб написати книгу. А здорове почуття гумору знадобиться для того, щоб її видати, але це вже інша історія.)
Про те, як зважитися написати книгу, поради авторам-початківцям і письменникам, що вже відбулися, докладно виклав у своїй книзі «Мужність писати» Ральф Кіз. Він не єдиний, хто ділиться своїм досвідом на допомогу всім тим, хто пише. Серед тих, чиїми порадами варто надихнутися — Стівен Кінг «Як писати книги», Рей Бредбері «Дзен у мистецтві написання книг», Елізабет Гілберт «Велике чаклунство» та багато інших.
Адже один із найкращих способів знайти в собі сміливість писати — вчитися у тих, кого ви любите читати.
Отже, кілька порад про те, як все ж таки зважитися написати книгу.
1. Прийміть той факт, що рукопис буде відрізнятися від ідеальної картинки в вашій голові
Перш ніж почати писати, ви повинні знати, що слова на папері не будуть ідеально відповідати тому, що малює ваша уява. Не засмучуйтесь, краще поставтеся з цікавістю до самого процесу. Можливо, на папері у вас виникне сюжет або герой, цікавіший, ніж він був просто у вас в голові. «Робота над рукописом ніколи не припиняється, його можна просто відпустити», — так каже Джек Грейпс. Не мучте себе у прагненні довести твір до ідеалу, бо, як показує досвід багатьох письменників, ідеалу не існує)
2. Тривога і страх — це нормально, навіть добре
Ральф Кіз радить ставитися до тривоги і страху, як до свідчення того, що ви серйозно і відповідально ставитесь до процесу створення книги. Страх є незмінним супутником процесу, і його відчувають абсолютно всі — і новачки, і вже відомі автори.
І якщо зі страхами письменників-початківців все зрозуміло, то чого ж бояться вже досвідчені автори? Облажатися. Вони бояться написати книгу, яка буде гіршою за попередню. От подумайте самі. Ви знаменитий, усіма визнаний автор, ваша, наприклад, третя видана книга викликала фурор, перекладена п'ятьма мовами і справедливо завоювала звання бестселера. Про вас написали у ЗМІ та покликали у всі ранкові передачі. Вас запитують про те, коли чекати на наступну і про що вона буде ..... і в цей момент найстрашніший сон письменника стає дійсністю. Весь тягар відповідальності за успіх звалюється на його або її тендітні письменницькі плечі. А раптом наступна книга не буде такою вдалою, як попередня… І страх цей настільки сильний, що може паралізувати автора. Він миттєво може опинитися серед тих, хто як і ви, знову шукатиме відповідь на запитання: «як зважитися написати книгу»)) Тому, новачком бути не так вже й погано, правда?
3. Не хвилюйтеся про те, що ви розповідаєте щось надто особисте
Коли ви будете думати над тим, що написати, ваш мозок обов'язково звернеться до особистого досвіду, до ваших переживань і почуттів, якими б неприємними чи болючими вони для вас не були. І ось, якщо ви «намацаєте» те, що змушує вас знову переживати найсильніші емоції, відчувати кохання чи сором, збентеження, гнів — записуйте це. Найцінніше — це ваше бачення, щирість, те особисте та глибоке, про що знаєте лише ви. Саме цим ваша книга відрізнятиметься від усіх інших. Не бійтеся оголитися перед читачем, читач у вашій наготі побачить себе, а це того варте. Важлива складова гарної літератури та кіно — впізнавання. Нам приємно і важливо впізнавати себе: свої почуття та емоції у героях творів. Тому сміливо діставайте те, що є у вас, як ви відчуваєте, як ви пам'ятаєте, як ви думаєте.
4. Визначте вашого критика
Так, ми всі боїмося засудження чи негативної оцінки. І тут йдеться не лише про письменництво, це стосується всього, що ми робимо у житті. Це стосується всіх прийнятих рішень та зроблених виборів. Але якщо говорити про письменництво, давайте чесно, нам абсолютно байдуже, що скаже та подумає про книгу якийсь Ігор Валентинович із міста Суми, ми з ним навіть не знайомі. Нам абсолютно все одно, що скаже ще тисяча людей з різних міст, але нам, ох, як важливо, яким буде відгук людей, яких ми знаємо особисто. Що скаже мама, як відреагують колеги, яка може бути реакція у колишнього чи колишньої… І ось вам порада: визначте для себе того самого «критика», одну людину, чий відгук хвилює вас найбільше. І уявіть, що одержуєте від нього або неї рецензію. Вам достатньо буде подумки програти можливі сценарії розмови з тим самим «головним критиком», щоб більше не перейматися тим, «що люди скажуть».
5. Не обманюйтеся високими ідеями
Не варто шукати вищу мету і глибинний сенс, який би свідчив, що ваша праця над книгою на благо суспільству та у спадок поколінням. І на запитання: «Навіщо ви пишете книгу?» — не шукайте відповіді, яка б усіх влаштувала. Це пастка, яка змушує нас нервувати та перебільшувати наші власні очікування від роботи над книгою та самою книгою. Чим простішим буде ваше ставлення до написання книги, тим легше ви ухвалите рішення про її написання. У вас може бути тисяча і одна причина, через яку народилося бажання розповісти цю історію, у вас може бути сто прихованих мотивів: не всі вони чисті і не про всі ви самі здогадуєтеся. Ви пишете, тому що це ваше бажання, ви пишете, тому що ви наважилися написати книгу! І це всього лише книга. Тому менше очікувань, більше роботи та впевненості у собі. Насолоджуйтесь процесом, яким би дивним, складним і незвичним він не був. Пишіть! У вас все вийде!
Не існує звичайних історій кохання. Кожна варта уваги й кожна може перетворитися на бестселер. Читайте більше у матеріалі: «ЯК НАПИСАТИ КНИГУ ПРО СВОЄ КОХАННЯ»
