ЗВ’ЯЗАТИСЯ
З НАМИ
«АНТИЕЙДЖ»-КНИЖКИ: ЧОТИРИ ІСТОРІЇ ВІД 6-МІНУС ДО 60-ПЛЮС
Must read

«АНТИЕЙДЖ»-КНИЖКИ: ЧОТИРИ ІСТОРІЇ ВІД 6-МІНУС ДО 60-ПЛЮС

Досліджуємо проблему, не називаючи її. Так звучить золоте непорушне правило дитячої літератури. Базовий компонент дитячої прози все частіше привертає увагу майстрів психологічного аналізу в дорослій літературі. Хижа дядька Тома. Том Сойєр. Двадцять тисяч льє під водою. Айвенго. Різдвяна історія… Що спільного? Ці книжки зараз сприймаємо в контексті дитячого читання, але із самого початку вони такими не були. Нарнія. Аліса в Країні Див. Гаррі Поттер. Пітер Пен… Зворотний рух: ця проза, адресована юним читачам, дедалі більше привертає увагу як складне доросле читання.

«Розподіл» книжок на вікові категорії — це не про читацьку рецепцію насамперед, а про диференціацію споживача. Янгадалт-от уже просто на нашій пам’яті виник, а так, наче завжди ж тут був. Наприкінці 2000-х, спочатку в Британії, а потім у США, набрала сили ініціатива, яка походила від письменників, її підхопили видавці й бібліотекарі. Не аж так багато людей, десь під дві тисячі, та ефект їхні виступи мали. Вони просили прибрати з книжок вказівки на бажаний/рекомендований вік читача. «Нема такого поняття як еволюція читання, від 2 до 5, від 10 до 12, це не зростання, а розвиток», — наполягали вони. Один з авторів, про чию книжку піде далі мова, був активним учасником цього руху, він наполіг і на його книжках нема вказівки на вік чи стать бажаного читача. Він зірка, тож це — прецедент. До слова, його проза ніколи й не була такою, що мала б на увазі читача певного віку чи статі, вона апріорі унісекс і уніейдж.

Недитячі історії з дитиною в головній ролі. Знайомтеся, «ЗРОСТОМІР: СІМ ДОРОСЛИХ РОМАНІВ ІЗ РОЗПОВІДАЧЕМ-ДИТИНОЮ»

Ніхто не має вказувати книжці, якій людині просто зараз вона має належати. Читач знайде свою книжку… Але ж не самий однозначний підхід, правда? І книговидавництво від таких ініціатив, м’яко кажучи, не в захваті, але ми не про них зараз говоримо, ми таки про тексти. Але що ж має статися з книжкою, щоби вона різко здитиніла чи, раптом, сильно постаршала?  Взагалі не зрозуміло, не відомо, не ясно, але є пара-трійка припущень (на реальних кейсах).


Андреас Штайнгьофель, «Ріко, Оскар і тіні темніше темного» (із серії «Ріко та Оскар»)

Ріко — особлива дитина. Він, за власними словами, думає багато, але повільно. Коли вони з мамою переїздять на нову квартиру, то жінка влаштовує рейд по сусідах: моя дитина — особлива, руки відірву, якщо ви його обманювати будете, і не знущайтеся над малим, а ще він полюбляє ходити в гості й роздивлятися чужі житла, то будьте готові до таких візитів. Маму Ріко краще слухати.

Насправді, за головних героїв тут двоє особливих дітей: обдарований юнак Ріко й надзвичайно обдарований юнак Оскар. Ріко десять, Оскару сім. Оскар — геніальна дитина, він всотує в себе обшири інформації, через що росте надтривожним. Оскар ходить у мотоциклетному шоломі, бо точно знає статистику загиблих в автокатастрофах дітей-пішоходів. Оскара виховує батько-алкоголік. Оскар і Ріко випадково знайомляться, починають товаришувати, аж от Оскар зникає. Його викрав кіднепер, що промишляє всім Берліном, викрадаючи дітей і повертаючи їх за бюджетний викуп у дві тисячі євро. Оскарів батько таких грошей не має. Але, здається, Ріко знає, хто викрадач.

Детектив Штайнгьофеля зібрав низку нагород власне як твір для юнацтва. Але не все так просто. Найперше — роман був даниною пам’яті, він присвячений партнеру Штайнгьофеля, з якого написаний Ріко і який мав ментальний розлад. Але головне: Ріко й Оскар у романі — ексцентрики, звісно, але не більші, ніж їхнє доросле оточення. Поки юні детективи шукають зачіпок і доказів, розслідуванням має зайнятися й дорослий читач, позаяк перед нами роман-шарада (при тому такий вишуканий технічно, що Павич позаздрив би). І не лише на рівні «пасхалок», штибу того, що сусід-гей Ріко зветься Кіслінгом, за ім’ям героя гучного секс-скандалу з аутінгом (посилання тут).

Лише два пазли для прикладу, які вправно припасовує один до одного наївна книжка для десятиліток.

Ріко — берлінець. Він живе в Кройценбергу. Надворі початок 2000-х. Район Ріко був відомий «альтернативниками» і сквотами, але зараз — один із найбідніших у Берліні. І це район іммігрантів і гастарбайтерів. Ріко з мамою мріють накопичити грошей і переїхати поверхом вище. Перед їхнім домом є покинута будівля, жіночка там покінчила із собою, запаливши сигарету в заповненій газом кухні, тож будинок аварійний (і конче важливий у сюжеті). Це якраз був сквот із легендарної минувшини району. На одному з поворотів сюжету Ріко їде в Темпельхофер на півдні міста — місцина, що пов’язана з військовою історією, там був відомий аеропорт часів Другої світової; цим шляхом прибували й остарбайтери. Ріко перед тим плутається в мапі і вказує спочатку на інший район: Ґруневальд («зелений ліс») — це ареал багатих берлінців, але якраз сусід-гей помічає помилку і швидко повертає Ріко туди, де має бути «його нарід».

Ріко — італієць, його повне ім’я Фредеріко Доретті. Протягом роману він три-чотири рази поривається розказати нам, що сталося з його батьком. Він помер, це відомо, але як саме? Ріко цю історію не розказує відразу, бо відволікається на переказ крутої казки про якогось пана О. Це Одіссей, Ріко любить його пригоди переказувати. Але, нарешті, ми таки почуємо і про смерть батька. Він потонув десь на захід від Неаполя. Ім’я Доретті-старшого не знаємо, але припущу, що буде воно Байя. Байя — місто, що затонуло якраз на захід від Неаполя. А назване воно на честь рульового, який кермував кораблем Одіссея.

І тепер: якщо у квартирі одного з персонажів Ріко бачить яскраво-зелене збіжжя на плафоні, таке зелене, що схоже на морське дно, то хто тепер нам цей персонаж?.. Спойлерити нібито дитячу книжку навіть незручно якось.

Ерік-Еммануель Шмітт, «Оскар і рожева пані» (переклад Олени Борисюк)

«Оскар і рожева пані» — повноцінний роман, попри екстремально малий обсяг твору. Сама кількість сторінок «працює» на тему тут: книжка розказує про останні дванадцять днів життя десятирічного хлопця, хворого на рак. Дуже коротке життя, дуже короткий роман, епічна за посланням і масштабом історія, тиждень, завдовжки в життя (і це не троп, це дослівно).

Оскар, за порадою паліативної доглядальниці Бабці-Ружі, грає в гру «день за десять років», помираючи сто двадцятирічним старцем, що пізнав життя. Після Оскара залишається чотирнадцять листів до Бога (в котрого Оскар наразі не вірить), де він розказує про цю гру. Завершує роман лист Бабці-Ружі, котра повідомляє про смерть Оскара, і про те, як вигадала для малого світ, у котрому не так страшно було помирати (але страшно залишатися).

Шмітт не писав історію, адресовану дітям, вона такою й не є за суттю. Короткий обсяг, головний герой — дитина, а головне те, що рушієм сюжету є трансформаційна психотерапевтична гра (цілком у традиції класичної дитячої прози типу «Поліанни» Елеонор Портер) — усе це зробило книжку Шмітта затребуваною дитячою аудиторією. Її сміливо радять (включивши в шкільну програму) дітям 10–12 років, власне одноліткам Оскара.

Дорослі герої «Оскара» неспроможні сказати слово «смерть» і вже точно слово «помирати» (в першому випадку ще можна уникнути уявлення про невпинний процес, зафіксувавши лише факт). Єдина, хто говорить тут «помирати», є Бабця-Ружа. Батьки в романі взагалі прямої мови не мають. В одному з перших листів Оскар розказує, як випадково підслухав розмову лікаря з батьками, ті після повідомлення про невдалу операцію, не змогли зайти в палату до сина. Оскар називає їх боягузами й оголошує батькам бойкот. Вони помиряться на Різдво, коли Бабця-Ружа стане «переговорником» між ними. Про смерть не говорить і лікар, котрому соромно, що не може врятувати життя малому. Оскар утішає лікаря, втім, ми про почуття провини лікаря знаємо зі слів таки самого хлопця. Про смерть говорить Бабця-Ружа, яка у всьому іншому бреше безбожно (як-от щодо кар’єри відомої рестлерки). Оскар помирає на самоті, поруч із дорослих цієї миті нікого нема.

Бог — ще один дорослий у цьому світі, можливо, найстарший, як Бабця-Ружа серед інших рожевих пані, але точно не найсміливіший. Роман Шмітта читають як історію про духовні пошуки й навернення до Бога, що спроможні подолати страх смерті. Але, здається, це роман про те, що дорослі — невиправні боягузи. І саме тому його вподобали діти.

Філіп Пуллман, «Північне сяйво» (переклад Наталії Рябової; із серії «Темні матерії»)

«Північне сяйво» — один із кількасот подібних романів (тільки найперший і найкращий із них). Відверто казкові сюжети на рівні моделювання світів, психологічно переконлива розробка персонажів, очевидний щодо архетипів сюжет. У центрі — Обраний/Обрана, бо от іде Месія, а от усі чекають на Годо. Ніщо так не приваблює авдиторію різного віку, як туга за дивом, що не справдиться.

Ліра Белаква живе в альтернативній щодо наших 1990-х Англії. Дванадцятирічна Ліра — вихованка в Оксфорді, її не можуть віддати до простого сиротинця, бо батьки були шляхетними, а суспільство тут кастове. Нині нею опікується дядько Ізмаїл, але він дуже зайнятий науковими дослідженнями. Одне з них (дослідження хімічно-магічної сполуки під назвою Пил і Аврори, що є порталом у інші світи) приводить Ліру на Північ і занурює в серію небезпечних пригод.

Наука в цьому світі є тільки одна — експериментальна теологія, усі наукові дослідження мусять зрештою довести існування Вищого розуму. НТП у світі гальмує, тут досі літають цепеліни, немає електрики і вогнепальної зброї. Британія — теократія, ба поліційна держава. Панівна релігія християнська, має деякі аспекти католицизму (інквізицію, скажімо), але здебільшого скидається на кальвінізм. Зрештою, центр управління нині не в Римі, а в Женеві й очолює церкву якийсь Папа Йоанн Кальвін. Між християнами й татарами точиться сторіччями релігійна війна, на боці татар час від час виступають інуїти, московити та інші дрібні народи Півночі. Баланс у війні тримають найманці — скандинавські ведмеді в панцирах, що їх використовують обидві сторони.

Хітовий роман Пуллмана — переспівав «Втрачений рай» Джона Мільтона, історії про покарану гординю того, хто ризикнув постати проти Бога. Пуллман — послідовний атеїст і антиклерикал, в історії Мільтона він грав би за команду Сатани (сам так жартує). «Північне сяйво» — динамічна авантюрна повістина — є послідовним трактатом агностицизму. Пил — це метафора на позначення первородного гріха, він не пристає до дітей, поки ті не увійдуть у пубертат. Тоді малят виганяють із Раю. Радше все ж таки звати його прабатьківським, а не первородним гріхом, щоби вочевиднилася сюжетна іронія. Біда, у яку потрапила Ліра, заварилася через двох її батьків-маніяків, котрі — о дивина! — виявилися живими.

Якщо хтось каже: «Це є гріх!», але я вважаю, що той, хто говорить, є злом, то чи не є гріх, на який він вказує, благом для мене особисто? За такою логікою працює роман і не дивно, що він привернув увагу дорослого читача з чималим багажем набутого цинізму.

У мультисвіті Пуллмана люди мають при собі дух/душу, що матеріалізується у вигляді звіра/тварини. Зветься таке звірятко деймоном (вітання Платону). У деяких розумних істот — наприклад, у ведмедів-панцерників — деймона нема, але й вони мають матеріалізовані ідеї при собі, обладунки є їхньою душею. Дуалізм духа й тіла — базова категорія ідеалізму — набуває в Пуллмана буквального намацального значення. Сюжет «Північного сяйва» рухає те, що винайшли механізм, за допомоги котрого можна від’єднати людину від деймона, можна керувати матеріалізацією ідей. Цей процес вивільнює шалену енергію. Так у цьому технологічно дефектному світі виглядає розщеплення атому, либонь. Найкрасивіша казка про винахід атомної бомби.

Марк Геддон, «Загадковий нічний інцидент із собакою» (переклад Анастасії Рогози)

Може здатися, що роман Геддона — так само історія про особливу дитину (цього разу в аутичному спектрі). Саме такий персонаж до нас із книжки говорить. Але героями «Загадкового нічного інциденту» є по суті батьки хлопця, це їхня історія. Геддон написав не просто дорослу книжку, а доста «чорну» дорослу книжку; імітація ж інфантильної оповіді вийшла настільки переконливою, що шедевральний роман опинився в рекомендаційних списках дитячого чтива (і, насправді, — судячи з читацьких форумів — дуже заходить старшим підліткам).

Крістоферу Буну п’ятнадцять. Він любить математику, бо якою б не була складною задача, вона матиме чітку відповідь. Він любить космос, бо там нема людей, що говорять одне, роблять інше, а відчувають водночас ще щось, геть незбагненне. Любить червоний колір, ненавидить жовтий і коричневий. І хоче довідатися, хто убив сусідського пса Веллінгтона садовими вилами просто на газоні. Та чомусь усі проти його розслідування — татусь, із яким вони залишилися вдвох після наглої смерті матері два роки тому, сусідка, яка буває допомагає їм по господарству й залишається часто ночувати з батьком, після того, як її покинув чоловік, старенька далі по вулиці, котра багато що знає, але чомусь шокована звісткою про смерть Крісової матері.

За порадою вчительки-консультантки Шивон Кріс пише про ці події книжку, «зашиваючи» ту викривальну інформацію, котру кмітливий читач відкрив для себе ледь не із самого початку роману, у складні математичні парадокси. Цифри не брешуть. Люди брешуть. Кріс пише детектив (назва роману Геддана — цитата з оповідання про Шерлока Голмса). Є жертва. Є злочинець. Є слідчий, що стикається з хибними й істинними підказками. Сам Кріс звісно що за слідчого. Ми знаємо, що читаємо роман про подружню зраду (а можна сказати «батьківська зрада»?), Кріс тут — за жертву.

«Оскільки, якщо ти когось любиш, то допомагаєш йому не нажити лиха, піклуєшся про ньо­го й не брешеш йому». Точне визначення любові, правда? Необхідний мінімум. Тільки мінімуму тут замало.

Кардинальний незбіг картин світу розповідача із картиною світу читача й робить роман Геддона таким привабливим. Кріс-розповідач до межі буквальний і логічний, він робить те, що в якісній прозі робити не можна — він описує, пояснює й обґрунтовує. Кріс захоплюється теорією хаосу, його творець Геддон буквально показує, як настільки складна система (як стосунки в родині чи наратив) залежить від початкових умов, коли навіть найменші зміни призводять до непередбачуваних поворотів. «Загадковий нічний інцидент» буквально антилітературний.

Чим книжка, складена навпіл із математики, навпіл із клініки та присмачена дещицею кризи комунікації, привертає увагу підлітків? Кріс страх який переконливий: навіть попри сумнівно-позитивний фінал, у якому малий адаптувався до змін, ми дивимося, як росте й заглиблюється непорозуміння між ним і батьками. Будь-яка форма, якої набуває спілкування, є брехнею. Люди посилають один одному непевні сигнали й дають нечіткі інструкції. Дорослі небезпечні. Емоційна складність дорослих — вигадка, вони тут виключно для того, щоби свідомо псувати своїм дітям життя. Це декілька послань «церкви святого Кріса», і вони легко знайдуть своїх юних адептів (котрі перейдуть із парафії Голдена Колфілда, наприклад).

Пізнавати ще
СТУДЕНТКА МЕТОДУ РЕЖИСЕРКА АННА ШЕРЛІЗ ПРЕЗЕНТУЄ НОВУ ВИСТАВУ
БЕЗКОШТОВНЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ У ПИСЬМЕННИЦЬКІЙ СТУДІЇ КАРМЕЛИ КОРБЕТТ
ПЕРШИЙ ОСКАР УКРАЇНИ: ДОКУМЕНТАЛЬНА СТРІЧКА «20 ДНІВ У МАРІУПОЛІ» ОТРИМАЛА НАГОРОДУ
СТУДЕНТКА METHOD WRITING СТАЛА ФІНАЛІСТКОЮ КОНКУРСУ ВІД ПЕН
УКРАЇНСЬКУ СТРІЧКУ «РЕДАКЦІЯ» ПРЕЗЕНТУЮТЬ НА БЕРЛІНАЛЄ
МАРГАРЕТ ЕТВУД СТАЛА КАВАЛЕРОМ ФРАНЦУЗЬКОГО ОРДЕНУ МИСТЕЦТВ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ТИЖНЯ ЧИТАННЯ ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ОРЛАНДО» ОПРИЛЮДНЮЄ РОЗДІЛИ МАЙБУТНІХ КНИГ
КИРИЛО БУЛКІН ПРЕЗЕНТУЄ НОВУ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ «НА ТРАВАХ ЧЕКАННЯ»
4 ГРУДНЯ СТАРТУЄ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧИТАННЯ
ФРАНЦУЗЬКА ІРОНІЯ ТА СВОБОДА В РОМАНІ «СПОГАДИ НЕВРІВНОВАЖЕНОГО МОЛОДИКА»
ПРЕМ'ЄРА СТРІЧКИ «МАМА» — ПЕРШОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ, ЩО НАРОДИЛАСЯ НА METHOD WRITING
КУЛЬТУРНИЙ ЛАБІРИНТ: КРИМ, ДРУЖБА І ШЛЯХ ДО САМОВИЗНАЧЕННЯ У РОМАНІ АНАСТАСІЇ ЛЕВКОВОЇ «ЗА ПЕРЕКОПОМ Є ЗЕМЛЯ»
В НОВОМУ ВИДАННІ ПРО СВІТ ГАРРІ ПОТТЕРА Є ІЛЮСТРАЦІЇ ХУДОЖНИЦІ З УМАНІ
ЧЕРЕЗ ДІЮ МОЖНА БУДЕ ПРИДБАТИ КНИЖКИ
БЕЗКОШТОВНИЙ ВЕБІНАР ДЛЯ ТИХ, ХТО ПИШЕ ПРО ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
МАРҐАРЕТ ЕТВУД ЗУСТРІНЕТЬСЯ ОНЛАЙН З УКРАЇНСЬКИМИ ПИСЬМЕННИЦЯМИ
В ОДЕСІ СТАРТУЮТЬ ЧИТАННЯ MERIDIAN ODESA ЗА ПІДТРИМКИ MERIDIAN CZERNOWITZ
НЕ ПРОПУСТІТЬ: РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ ВЖЕ ЗАВТРА
УКРАЇНСЬКИЙ АВТОФІКШН: КІНО, ЛЮБОВ ТА МОРСЬКІ ПРИГОДИ В РОМАНІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО «МАЙСТЕР КОРАБЛЯ»
ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В.О. БЕЛІЦЕРА: ЯК ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОГО ВЧЕНОГО ПЕРЕГУКУЄТЬСЯ З ІСТОРІЄЮ БАТЬКА З «БІЛИХ КРОЛИКІВ»
ЕММА ВОТСОН ВСТУПИЛА ДО ОКСФОРДУ, ЩОБ ВИВЧАТИ ПИСЬМЕННИЦЬКУ МАЙСТЕРНІСТЬ
НА TAKFLIX З'ЯВИЛАСЯ НОВА СТРІЧКА ПРО В.СТУСА
МИ НІКОЛИ НЕ СТАНЕМО ПО-СПРАВЖНЬОМУ ДОРОСЛИМИ: РОМАН МАРІЇ ОЛЕКСИ «ПЕРШІ»
ЗАПРОШУЄМО НА ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «ЗЛІПОК ЧАСУ» У ДНІПРІ
ВЧОРА В КИЄВІ ПРОЙШЛА ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОМАНУ СОНІ КАПИНУС «БІЛІ КРОЛИКИ»
УКРАЇНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ ВІДКРИЛИ ВИДАВНИЦВО 333
«ВІВАТ» ВИПУСТИВ ЩОДЕННИК В. ВАКУЛЕНКА-К., АБИ ПЕРЕДАТИ КОШТИ РОДИНІ ЗАГИБЛОГО
ДВА СЕРПНЕВІ КОНКУРСИ КОРОТКОЇ ПРОЗИ ШУКАЮТЬ НОВИХ АВТОРІВ
GETTY MUSEUM ЗРОБИВ БЕЗКОШТОВНИМИ 200 КНИЖОК З МИСТЕЦТВА
ІСТОРІЯ ШОНА ВОРЕНА: ЗРОБИТИ З ДЕБЮТНОГО РОМАНУ БЕСТСЕЛЕР ДОПОМІГ ТІКТОКЕР
АНТОЛОГІЯ НАШОГО ПРОЄКТУ «THE WAR: INSIDE OUT» ТЕПЕР НА AMAZON
ВИДАВНИЦТВО ВІХОЛА ШУКАЄ АВТОРІВ
У ЛЬВОВІ ПОКАЖУТЬ ВИСТАВУ ЗА П'ЄСОЮ СОНІ ЮРЧЕНКО
ЕЛІЗАБЕТ ҐІЛБЕРТ ДОСЛУХАЛАСЯ ДО УКРАЇНСЬКИХ ЧИТАЧІВ І СКАСУВАЛА ВИХІД НОВОГО РОМАНУ ПРО СИБІР
УКРАЇНСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ ОТРИМАЛИ ПУЛІТЦЕРІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА МАТЕРІАЛИ З ОТОЧЕНОГО МАРІУПОЛЯ
КИРИЛО БУЛКІН ЗАПРОШУЄ НА  МОНОВИСТАВУ В КИЄВІ
ВОЛОДИМИР РАФЄЄНКО ПОТРАПИВ ДО СПИСКУ ФІНАЛІСТІВ ЦЬОГОРІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ ЄБРР 2023
19 КВІТНЯ НАТАЛІ СКОРИКОВА ПРЕЗЕНТУЄ ВІДЕОКУРС METHOD WRITING
ТРИВАЄ ПОДАННЯ П'ЄС НА КОНКУРС ІЗ ГОЛОВНИМ ПРИЗОМ У 25 000 ГРИВЕНЬ
ТРИВАЄ ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО ЛІТЕРАТУРНОЇ РЕЗИДЕНЦІЇ В ЯССИ
ТЕКСТ СТУДЕНТА «МЕТОДУ» ПОТРАПИВ ДО КОРОТКОГО СПИСКУ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ
ТРИВАЄ ПОДАННЯ ПОЕЗІЙ НА КОНКУРС ПРИСВЯЧЕНИЙ БУКОВСКІ
АНДРІЙ КУРКОВ ПОТРАПИВ У LONG LIST БУКЕРА
АРТЕМ ПОПИК ВИПУСТИВ НОВУ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ І ЗАПРОШУЄ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ
СТАРТУВАВ ІV СЕЗОН КОНКУРСУ МОРСЬКОЇ ПРОЗИ
ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО» ОГОЛОСИТЬ ПЕРЕМОЖЦІВ ПІЗНІШЕ,  АНІЖ ПЛАНУВАЛОСЯ
«UKRAЇNER. КРАЇНА ЗСЕРЕДИНИ» СТАЛА НАЙОЧІКУВАНІШОЮ КНИЖКОЮ ПРО УКРАЇНУ НА AMAZON
В ІСПАНІЇ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК МІХАЮ ЕМІНЕСКУ
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ КНИГИ ШУКАЄ КНИГАРНІ, АБИ ДОПОМОГТИ ЇМ ОТРИМАТИ СУБСИДІЮ ВІД ДЕРЖАВИ
УКРАЇНЦЯМ ПРОПОНУЮТЬ ГРАНТ НА ПЕРЕКЛАД КНИЖОК МОВАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Контакты

Реєстрацію завершено, ви можете записатися на наступний набір
Реєстрація на курс
Ви хочете займатися:
Тип оплати:
Оплата вноситься двома частинами: 50% при реєстрації на курс та 50% на першому занятті.

Студентам ВНЗ знижка 50%.
Ветеранам АТО/ООС знижка 100% (конкурсний відбір).
Військовослужбовцям ЗСУ знижка 100% (конкурсний відбір).