ЗВ’ЯЗАТИСЯ
З НАМИ
НА КАНІКУЛИ І ВЗАГАЛІ: ВАЖЛИВА ПРОЗА 2021
Must read

НА КАНІКУЛИ І ВЗАГАЛІ: ВАЖЛИВА ПРОЗА 2021

Чим запам’ятається прозовий рік, що минає? А що почитати на (не)довгих зимових канікулах: аби з задоволенням і не без подиву? Літературний критик Євгеній Стасіневич спеціально для Method Writing цілить одразу в дві мішені: відзначає принципово важливі художні книги 2021 року — і їх же радить принаймні потримати в руках на зимових вакаціях. 

Захопливе

Сюзанна Кларк, Джонатан Стрейндж і м-р Норрелл. — Рідна мова, 2021. Пер. Катерина Пітик, Анатолій Пітик, Богдан Стасюк

«Кілька років тому в місті Йорк було товариство магів»: так починається одна з тих книг, читання яких якнайточніше співпадає з попередніми очікуваннями. Велика, щільна, густо заселена, справді тонко зроблена (окреме задоволення — підмічати логіку історичних зсувів), як-то кажуть: атмосферна. В Англію 19 століття, через сотні років відсутності, вертається магія. А тут ранньомодерні часи, старосвітські порядки, поблизу Наполеон. А тепер ще чари, ельфи, Король-Ворон. Звучить легковажно, проте Кларк таки справжня письменниця, вміє переконувати. І вчаровувати.

Є такі фантастичні романи, які, навіть не люблячи подібного, слід знати, аби горизонти фатально не звужувались: Толкін, дещо з Ле Гуїн та Пратчетта, Краулі. І Кларк. Тепер без неї ніяк.

Непросте

Томас Пінчон, Веселка тяжіння. — Видавництво Жупанського, 2021. Пер. Тарас Бойко

Пінчоном легше лякати, ніж його читати, це факт. Але фактом є й те, що складність його суттєво перебільшується. Зазвичай тими, хто його якраз і не читав. Ну, так, намішано різного: інженерія, нацисти, конспірологія (куди без неї), що переростає в параною, нестрункі хороводи численних персонажів. 

Однак слава постмодерніської Біблії шкодить «Веселці», не даючи побачити схожості Пінчона на попередників, упізнати образи. Герой як вічний підліток, секс і смерть поруч, демонічні міські ландшафти, одинокість. Діккенс атомної ери, не інакше. Але все ж — Діккенс: ця романність не нова, лише по-іншому аранжована. І читати Пінчона ось так, знаходячи для нього цілком давню традицію, нині може бути чи не найплідніше. Постмодернізму, можливо, й не було, а от сильний американський прозаїк — перед нами.

Букерівське
Бернардін Еварісто, Дівчина, жінка, інакша. — Фабула, 2021. Пер. Ярослава Машика