ЗВ’ЯЗАТИСЯ
З НАМИ
Я Ж ЦІКАВИЙ, ЦІІІКАААВИИИЙ, Я ЦІКАВИЙ, СКАЖИ, НУ СКАЖИ! ДОРОСЛІШАЄМО РАЗОМ ІЗ САЛЛІ РУНІ
Must read

Я Ж ЦІКАВИЙ, ЦІІІКАААВИИИЙ, Я ЦІКАВИЙ, СКАЖИ, НУ СКАЖИ! ДОРОСЛІШАЄМО РАЗОМ ІЗ САЛЛІ РУНІ

Одна з найочікуваніших книжок 2021-го — «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?» Саллі Руні — вийшла друком на початку осені і взимку вже з’явилася українська її версія. Третя проза Руні виявилася не зовсім тим, що очікували. Третій роман ірландської авторки, що мала б підтвердити, чи підважити, ним свій культовий статус. От чесно, як же ж Руні примудрилася втілити обидві ці історії одночасно — і закріпила культовий статус, і відмовилася від нього?! Маємо останній на сьогодні роман Саллі Руні. Її герої дратують ще більше, ніж до того. А досягти такого ефекту — то таки непересічний літературний дар.

Занадто люди


«Тобі двадцять один, відповіла Меліса. Ти маєш бути катастрофічно нещасною». Цю фразу з її першого роману не процитував хіба лінивий. Саллі Руні 2021 року виповнилося тридцять: привілей бути катастрофічно нещасною вона вже втратила, набула натомість право здаватися катастрофічно успішною.

Кілька років тому Руні видалилася із соціальних мереж — фанати вимагали пояснень. В інтерв’ю авторка аргументувала своє рішення: є люди, яких злить, що ім’я Руні зараз на слуху, про неї багато говорять, це дратує, люди не беруться читати книжок через роздратування щодо публічності авторки. «Я знаю! Мені шкода! Я не можу цього зупинити!», — наче вибачилася Руні і випилялася з Твітеру. Це здається дуже щирим жестом, її збентеження щодо того, що хтось активно цікавиться молодою жінкою, яка пише в ірландському селі романи про емоційно-комунікаційні проблеми тридцятирічних. Втім, так само щира Руні тоді, коли використовує ту саму неприємну їй публічність, аби привернути увагу до політичних питань, котрі їй болять. Нещодавно от таке сталося: нова книжка Руні не вийде в Ізраїлі, Руні офіційно перервала співпрацю з тамтешнім видавцем і зробила заяву про підтримку руху BDS (https://bdsmovement.net/). Немає тут протиріччя, правда, немає: бути й не бути публічною, бути й не бути успішною, бути й не бути впливовою. У Руні щиростей дві й більше щохвилини. Нема між ними протиріччя, хіба що безмір іронії є.

Люди занадто цікаві одне одному — і це біда, дорогенькі, ой, яка наша одна на всіх біда. От у цьому смисловому полі Руні заговорила й говорить. Тут її й почули, й чутимуть надалі.

І зватиметься наш прекрасний світ «романом про адюльтер»

«Розмови з друзями», першу свою велику прозу, Руні писала під час роботи над магістерською дисертацією, відволікалася так від дослідження. Роман на сто тисяч слів був написаний за три місяці (магістерську з американської літератури теж написала, не переживайте). Рукопис «Розмов із друзями» проданий на аукціоні за участі семи сторін і за неслабенькі гроші: вибуховий дебют забезпечений і відбувся. Хоча ніщо цього не мало б по суті передвіщати: роман про адюльтер, написаний від імені стражденної юнки — кількасот разів таке вже в літературі було, ірландська Саган народилася, ну… «Розмови з друзями» відбуваються в Ірландії відразу після фінансової кризи 2008 року. Країна розгублена, у депресії; як і більшість європейців, герої Руні почуваються «уцілілими в катастрофі», переживають провину з цього приводу.

На тлі нової посткризової реакції зберігаються три константи, за якими ми безпомилково впізнаємо саме ірландську літературу (до речі, це сталі елементи в усіх прозах Руні). Католицизм, алкоголізм і поезія. В усіх випадках Руні іронічна, вона усвідомлює ці «маркери» як фактори приналежності, як процес власної ідентичності, відчужує їх і так само радить робити й читачу.

З алкоголізмом найпростіше, либонь: у головної героїні батько — алкоголік. У всіх героїнь Руні батько — алкоголік. Але в першому романі цей хлоп просто поволі зникне із сюжету й залишить по собі купу склотари в забрьоханій хаті. Власне, це і є іронія Руні: так вона переказала вітання й попередній генерації письменників, та їхнім типажам. Тепер типажі будуть іншими. Але, до речі, пиячитимуть вони не менше (зіграйте в гру: пийте разом із героями Руні, розкажете потім, наскільки мали важке похмілля).

«Ми з Боббі познайомилися з Мелісою на поетичному вечорі в місті». Перше речення. Мабуть, найкраще з того, що Руні написала. «Ми з Боббі», а не «я й Боббі», отож, Френсіс (розповідачка) усе ще вважає себе й Боббі чимсь цілісним, парою, подружжям. Насправді, вони були коханками, але вже розсталися й живуть разом як коліжанки. Але не у світі Френсіс. Вони (як пара) зустрічають Мелісу. Мелісу зустріла Боббі, уже потім до них приєдналася Френсіс. Але не у світі Френсіс, ясно. Ну і ясно, що поезія, бо Френсіс — таки поетка. І ми в її світі, хочемо того чи ні.

Френсіс весь час вдає, що їй байдуже, що її не стосуються події навколо, починає поволі шокувати тим, наскільки вона є емоційно відстороненою там, де має бути включеною. (Господи, ця жінка шалено закохана! А більше емоції я читала в брошурі про гігієну ротової порожнини!). Але правила тут задаватиме саме Френсіс, а читач пробує балакучих невротичок Руні переграти, звертаючи увагу на такі дрібнички як «ми з Боббі» замість «я й Боббі».

Позірно просте письмо Руні таким не є.

Про що б не писала Руні, вона пише про високу майстерність самообману. Її герої уміють обманювати(ся), бо плутають самообман із самопізнанням. Так і породжують невинну брехню штибу вжити «ми» замість «я»… Оцініть масштаб гейби невинності. Говорити «ми» замість «я» можуть собі дозволити тільки тоталітарні й тоталізуючі дискурси.

Дебют Руні маркували як «новий різновид роману про адюльтер»: адюльтер на максималках і в хорошому товаристві. Боббі і Френсіс — коханки (колишні), Меліса й Нік — подружжя. Боббі запала на Мелісу. Френсіс закохалася в Ніка. Свінгу не буде, буде болісний роман Френсіс і Ніка, буде інтрижка з важкими наслідками в Боббі й Меліси. Нас використали як ресурс, — образяться у фіналі Боббі і Френсіс, ні на мить не даючи собі звіту, хто ким користався. Та й таке. Аби було б про що поговорити опісля.

Герої «Бесід» люблять чіткі визначення: «Ну, я лесбійка, сказала Боббі. А Френсіс — комуністка». Це надає їм сили бачити кліше й бачити, як кліше працює, як вони думають. Вони не думають. Скажімо, Френсіс точно знає, що опинилася в ситуації буржуазного адюльтеру на позиції «іншої жінки» — більш банального ще пошукати. Тому вона не здатна визнати, що закохана в Ніка. Нік же в її очах — вродливий актор, втомлена богема, яка боїться старіти, пограється молоденькою й піде далі. Френсіс натхненно грається в Лоліту. Нік же любить її, Нік схильний до депресій, Нік — жертва її влади. Нік натхненно грається в Пітера Пена, якого дисциплінує Венді… Те, що за тобою залишаються покалічені тобою ж люди — нецікава тема для розмов.

Таке звуть контрольована риторика: зробити з чогось дуже людського тему для салонної розмови і стати відтак трішки менше людиною.

 Це ти тут нормальна?!

Роман «Нормальні люди» виріс з оповідання «В лікарні» (що стане шкідливою звичкою Руні надалі). Кілька місяців по виходу роману вся англомовна книжкова спільнота, здається, тільки про нього й говорила. Трішки цифр, вони приголомшливо показові для дорослої фікшн: «Нормальні люди» за чотири місяці мали 64 тис. проданих примірників у твердій палітурці, на сьогодні — більше 3 млн.

Проза Руні — завжди про динаміку певних соціальних груп, хоча і здається водночас романами про любов, о ні, це насамперед романи соціальні.

Стосунки Коннелла й Маріанни — мезальянс від початків. Розумничка та аутсайдерка, донька матері-одиначки, зайнятої юридичною кар’єрою, пропонує секс розумнику та альфа-лідеру, сину матері-одиначки, яка прибирає в хаті юристки. Так починаються любовні стосунки, що будуть, то затихати, то пожвавлюватися. Діти зростатимуть, але не дорослішатимуть. Якщо сильно спростити, то ці стосунки на старті зіпсовані: Коннелл переховував від друзів зі школи Маріанну й соромився її — відповідно до якихось підліткових розкладів, поцуплених із «The Breakfast Club»-систем. Непопулярна дівчина й популярний юнак. Популярна жінка й непопулярний чоловік. Кожен наступний етап їхніх стосунків є поверненням на ту точку старту, де один домінує, інший підкорюється, де один приймає кохання, інший віддає кохання, де один соромиться, інший насолоджується ницістю — усе для того, щоби «перезапустити» систему.

От тут час згадати відому максиму: діяти знову і знову, в той самий спосіб, прагнучи отримати інший результат, є безумом. У світі Руні це є нормою. Безум — нова нормальність. Ці любовні стосунки ритуальні. Вони потребують повторів і самоповторів. Вони просто не існують в іншій якості, тільки як ритуал. Герої Руні можуть функціонувати тільки в межах систем, які засвоїли до автоматизму. Вони — кожен перший самопроголошений атеїст — за суттю страх які релігійні.

А знаєте, що в цьому романі головне? Фінал. Там Коннелл виїздить за кордон. Розумний талановитий юнак, який вскочив у соціальний ліфт, адаптувався у вищому класі, отримав добру освіту, є інтелектуально перспективним, тепер покине країну, скоріше за все, назавжди… А читачі відзначили, що Руні красно вдаються сексуальні сцени.

Кохання в часи кризи

Епіграф «Розмов із друзями» іронічно перегукується з магістральною тезою «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?». Там була фраза: «У часи кризи кожен із нас має знову і знову вирішувати, кого він любить», тут — кількасот сторінок нарікань двох білих заможних молодих дівчат, що їх сильно непокоїть питання сексу й любові тоді, коли більшість населення планети страждають у тенетах зубожіння. Революціонерки нижче поясу безкінечно обговорюють полум’я світового повстання пролетаріату, ребут пролетарської революції. Сарказму такого рівня від Руні годі було чекати, у проміжку між «Розмова» й «Дивним світом» в авторці змінилося щось докорінно, але сам її стиль залишився незмінним — настільки мінімалістичний, що обертони іронії ледь вловимі і скидаються на чисту монету.

Еліс і Ейлін — однолітки, їм по двадцять дев’ять. Ейлін працює в Дубліні молодшим редактором у поетичному журналі, довгі роки закохана в друга дитинства Саймона, політичного консультанта. Еліс — письменниця, її романи стали хітовими, до неї прикуто чимало очей, від чого Еліс переживає нервовий зрив і втікає в усамітнений будиночок на узбережжі. Там вона знайомиться зі складським робітником Феліксом. Два любовні сюжети й листування Еліс та Ейлін складають цю історію. У просторі роману всі четверо перетинаються на два дні — один літній вікенд у будинку Еліс, що пройде у сварках, кухонній терапії, п’яних сльозах і сексі. Половина роману (власне сюжет Саймона й Ейлін) — це раніше опубліковане оповідання «Невідправлений лист».

Усі страшенно нещасливі: «Мені просто жити важко» — от про що вони повідомляють один одному в безкінечних діалогах, котрі співрозмовників насправді й не потребують. В одній такій бесіді дівчата діляться спостереженням: у сучасній літературі не можна більше розказувати вічні історії про смерть і любов, щоби не питатися щоразу, на тлі яких історичних катаклізмів відбуваються ці події. Катастрофи — пережиті і прогнозовані — визначають наше відчуття реальності. Героїні Руні підмічають цей момент і повертаються спокійно до своїх справ любові-смерті.

Я почала з байки про те, як Руні покинула соціальні мережі. Ізоляція — не лише практика біографічної авторки, а й тема її третього роману. І проза Руні від того стала ще більш клаустрофобною; Руні буквально завершує тим, що відправляє всіх героїв на самоізоляцію, а світ — під три апокаліптичні чорти. Останні сцени «Прекрасного світу» припадають на перший локдаун. Дві пари замкнені у своїх будинках, одна пара чекає на дитину. Минуло вісімнадцять місяців із моменту, коли герої зустрілися й подолали кризу у своїх багатоповерхових тривожних розладах. Й от тільки тепер Еліс підмічає: її життя під час пандемії нічим не різниться від нормального (саме це слово вжито, нормальне життя).

Вкрай претензійна назва роману «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?» є цитатою з вірша Фрідріха Шиллера «Боги Еллади» (у післяслові авторка про це повідомить). Ностальгійно-елегійний спомин про Елладу, що ми її втратили. Показово, серед тіней Еллади до Шиллера приходять здебільшого німфи й богині, які стали жертвою зґвалтування й так породили героїв. І так почалося людство — боги ґвалтують напівбогів народжуються напівлюди. Які тепер нудяться за своєю золотою добою.

Проза Руні не потребує в міркуваннях про любов-смерть світового катаклізму на тлі. Для її героїв власні переживання і є світовим катаклізмом. Для Еліс точкою входження в травму є перший написаний-виданий роман, після того її життя (як вона сама бачить) — черга кризових станів. Здається, Еліс у дечому автобіографічна панянка. Відсилка до епіграфу з найпершого роману тут явно невипадкова: у кризі слід вирішувати, кого ти любиш — саме це рішення породжує кризи. Руні знайшла точку входу у свою дурну безкінечність.

Нумо, ще трішки про це поговоримо, друзі

Герої Руні, як і сама Саллі, настільки серйозні щодо себе і своїх переконань, що сприймати їх інакше, ніж у режимі сарказму дуже складно. Я-от глибоко переконана, що довгочеканний хіт 2021-го — «Прекрасний світ» — один із найзлющих жартів епохи постіронії, до того ж непогано режисованих. Руні нашвидкуруч переробляє добре оповідання в прохідний роман (адже одного разу це спрацювало, то чому б і ні). Руні пише довгий і нудний роман про те, як молодій авторці заважає успіх і слава, і гроші за успіх, і привілеї за славу. Книжка стає бестселером і забезпечує авторці ще більше грошей і слави (здається, продажі самої книжки перевершив тільки продаж мерчу за її мотивами).

Руні від першої книжки оточена аурою культового автора. Її назвали «Селінджером для генерації Snapchat». Вона ввічливо перепитала, що таке Snapchat. Й усамітнилася в провінції, точно, про Селінджера все знає. Між тим, її герої не користуються месенджерами й соцмережами, вони сталкерят у мережах, але самі не постять. Вони пишуть смс і мейли. І — не може бути! — говорять голосом. І це їм ще тридцяти нема.

У Руні є кумедна новелка «Додаток від запаморочення». Лікар порадив їй після кількох поспіль запаморочень завантажити застосунок, що контролюватиме рівень спожитої за день води. Саллі мала кілька серйозних пригод із запамороченням, проходила важку діагностику щодо вад сердечних клапанів. Причиною втрати свідомості було зневоднення. Вона не пила воду, бо не відчувала жаги. Буквально був відсутній інстинкт. Саллі припускає, що відмова від базового бажання у її тіла спричинена надлишком культурних приписів — бажати не можна тому, хто має все для достойного життя. Ну тепер має ще й аплікушку на айфоні.

Читати прозу Руні статусно, це майже долучення до таїнств. Була така кумедна штука в одному з її турів презентаційних (вони, між іншим, стали матеріалом для її третього роману). Так от, у Брукліні вона мала виступати в книгарні «Книжки — це магія», але люду набилося стільки, що презентацію перенесли до найближчої церкви. Від магії до релігії десь такий маршрут я собі й уявляла.

Руні ідентифікує себе як марксистку. А тут я дозволю собі цитату, це переказує протагоністка «Прекрасного світу», ця репліка звучить також ще у двох оповіданнях Руні: «Ґері з роздратованим сміхом відповів: як ти думаєш, можна їздити татовим «БМВ», а потім озирнутися і сказати, мовляв, я пролетар, бо не ладнаю зі своїм начальником? Розумієш, це не мода». А ідентичність, розумієте, це не даність, а процес, що триває, бодай має тривати.

Фінали всіх романів Руні по суті відкриті, головний конфлікт не розв’язується. Якщо люди щасливі, то мають бути разом, навіть коли їм та іншим боляче від цього: у «Розмовах із друзями» заходить на нову хвилю адюльтер, у «Нормальних людях» — жінка повідомляє чоловікові, що готова для нового акту драми про токсичні стосунки. У «Прекрасному світі» всі п’ють чай і дивляться, як руйнується світ.

Проблема вирішується через відмову вирішувати проблему. Це метод прози Руні. Щось робити в цьому прекрасному світі — значить, шкодити йому, значить, краще нічого взагалі не робити.

Анекдотично злегка, пара протагоністів у романах Руні чітко розпадається на «літератора» й «політолога». Френсіс пише вірші, Боббі вивчає історію. Коннелл пише прозу, Маріанна вивчає юриспруденцію. «Політологи» говорять про перетворення і трансформацію світу. «Літератори» про те, що треба рефлексувати момент світу-у-мить-ДО-трансформації. У третьому романі обидві героїні у фіналі — пасивні «літератори». А світ тим часом перетворився. І забувся звернути свою увагу на цих смішних самозаглиблених малят.

Саллі Руні. Розмови з друзями / Переклад Анастасії Коник. Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. 368 с.

Саллі Руні. Нормальні люди / Переклад Анастасії Коник. Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. 312 с.

Саллі Руні. Де ж ти дівся, світе мій прекрасний? / Переклад Ганни Яновської. Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. 392 с.

Пізнавати ще
СТУДЕНТКА МЕТОДУ РЕЖИСЕРКА АННА ШЕРЛІЗ ПРЕЗЕНТУЄ НОВУ ВИСТАВУ
БЕЗКОШТОВНЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ У ПИСЬМЕННИЦЬКІЙ СТУДІЇ КАРМЕЛИ КОРБЕТТ
ПЕРШИЙ ОСКАР УКРАЇНИ: ДОКУМЕНТАЛЬНА СТРІЧКА «20 ДНІВ У МАРІУПОЛІ» ОТРИМАЛА НАГОРОДУ
СТУДЕНТКА METHOD WRITING СТАЛА ФІНАЛІСТКОЮ КОНКУРСУ ВІД ПЕН
УКРАЇНСЬКУ СТРІЧКУ «РЕДАКЦІЯ» ПРЕЗЕНТУЮТЬ НА БЕРЛІНАЛЄ
МАРГАРЕТ ЕТВУД СТАЛА КАВАЛЕРОМ ФРАНЦУЗЬКОГО ОРДЕНУ МИСТЕЦТВ ТА ЛІТЕРАТУРИ
ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ТИЖНЯ ЧИТАННЯ ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ОРЛАНДО» ОПРИЛЮДНЮЄ РОЗДІЛИ МАЙБУТНІХ КНИГ
КИРИЛО БУЛКІН ПРЕЗЕНТУЄ НОВУ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ «НА ТРАВАХ ЧЕКАННЯ»
4 ГРУДНЯ СТАРТУЄ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТИЖДЕНЬ ЧИТАННЯ
ФРАНЦУЗЬКА ІРОНІЯ ТА СВОБОДА В РОМАНІ «СПОГАДИ НЕВРІВНОВАЖЕНОГО МОЛОДИКА»
ПРЕМ'ЄРА СТРІЧКИ «МАМА» — ПЕРШОЇ ЕКРАНІЗАЦІЇ, ЩО НАРОДИЛАСЯ НА METHOD WRITING
КУЛЬТУРНИЙ ЛАБІРИНТ: КРИМ, ДРУЖБА І ШЛЯХ ДО САМОВИЗНАЧЕННЯ У РОМАНІ АНАСТАСІЇ ЛЕВКОВОЇ «ЗА ПЕРЕКОПОМ Є ЗЕМЛЯ»
В НОВОМУ ВИДАННІ ПРО СВІТ ГАРРІ ПОТТЕРА Є ІЛЮСТРАЦІЇ ХУДОЖНИЦІ З УМАНІ
ЧЕРЕЗ ДІЮ МОЖНА БУДЕ ПРИДБАТИ КНИЖКИ
БЕЗКОШТОВНИЙ ВЕБІНАР ДЛЯ ТИХ, ХТО ПИШЕ ПРО ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ
МАРҐАРЕТ ЕТВУД ЗУСТРІНЕТЬСЯ ОНЛАЙН З УКРАЇНСЬКИМИ ПИСЬМЕННИЦЯМИ
В ОДЕСІ СТАРТУЮТЬ ЧИТАННЯ MERIDIAN ODESA ЗА ПІДТРИМКИ MERIDIAN CZERNOWITZ
НЕ ПРОПУСТІТЬ: РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ ВЖЕ ЗАВТРА
УКРАЇНСЬКИЙ АВТОФІКШН: КІНО, ЛЮБОВ ТА МОРСЬКІ ПРИГОДИ В РОМАНІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО «МАЙСТЕР КОРАБЛЯ»
ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В.О. БЕЛІЦЕРА: ЯК ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОГО ВЧЕНОГО ПЕРЕГУКУЄТЬСЯ З ІСТОРІЄЮ БАТЬКА З «БІЛИХ КРОЛИКІВ»
ЕММА ВОТСОН ВСТУПИЛА ДО ОКСФОРДУ, ЩОБ ВИВЧАТИ ПИСЬМЕННИЦЬКУ МАЙСТЕРНІСТЬ
НА TAKFLIX З'ЯВИЛАСЯ НОВА СТРІЧКА ПРО В.СТУСА
МИ НІКОЛИ НЕ СТАНЕМО ПО-СПРАВЖНЬОМУ ДОРОСЛИМИ: РОМАН МАРІЇ ОЛЕКСИ «ПЕРШІ»
ЗАПРОШУЄМО НА ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «ЗЛІПОК ЧАСУ» У ДНІПРІ
ВЧОРА В КИЄВІ ПРОЙШЛА ПРЕЗЕНТАЦІЯ РОМАНУ СОНІ КАПИНУС «БІЛІ КРОЛИКИ»
УКРАЇНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ ВІДКРИЛИ ВИДАВНИЦВО 333
«ВІВАТ» ВИПУСТИВ ЩОДЕННИК В. ВАКУЛЕНКА-К., АБИ ПЕРЕДАТИ КОШТИ РОДИНІ ЗАГИБЛОГО
ДВА СЕРПНЕВІ КОНКУРСИ КОРОТКОЇ ПРОЗИ ШУКАЮТЬ НОВИХ АВТОРІВ
GETTY MUSEUM ЗРОБИВ БЕЗКОШТОВНИМИ 200 КНИЖОК З МИСТЕЦТВА
ІСТОРІЯ ШОНА ВОРЕНА: ЗРОБИТИ З ДЕБЮТНОГО РОМАНУ БЕСТСЕЛЕР ДОПОМІГ ТІКТОКЕР
АНТОЛОГІЯ НАШОГО ПРОЄКТУ «THE WAR: INSIDE OUT» ТЕПЕР НА AMAZON
ВИДАВНИЦТВО ВІХОЛА ШУКАЄ АВТОРІВ
У ЛЬВОВІ ПОКАЖУТЬ ВИСТАВУ ЗА П'ЄСОЮ СОНІ ЮРЧЕНКО
ЕЛІЗАБЕТ ҐІЛБЕРТ ДОСЛУХАЛАСЯ ДО УКРАЇНСЬКИХ ЧИТАЧІВ І СКАСУВАЛА ВИХІД НОВОГО РОМАНУ ПРО СИБІР
УКРАЇНСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ ОТРИМАЛИ ПУЛІТЦЕРІВСЬКУ ПРЕМІЮ ЗА МАТЕРІАЛИ З ОТОЧЕНОГО МАРІУПОЛЯ
КИРИЛО БУЛКІН ЗАПРОШУЄ НА  МОНОВИСТАВУ В КИЄВІ
ВОЛОДИМИР РАФЄЄНКО ПОТРАПИВ ДО СПИСКУ ФІНАЛІСТІВ ЦЬОГОРІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПРЕМІЇ ЄБРР 2023
19 КВІТНЯ НАТАЛІ СКОРИКОВА ПРЕЗЕНТУЄ ВІДЕОКУРС METHOD WRITING
ТРИВАЄ ПОДАННЯ П'ЄС НА КОНКУРС ІЗ ГОЛОВНИМ ПРИЗОМ У 25 000 ГРИВЕНЬ
ТРИВАЄ ПОДАННЯ ЗАЯВОК ДО ЛІТЕРАТУРНОЇ РЕЗИДЕНЦІЇ В ЯССИ
ТЕКСТ СТУДЕНТА «МЕТОДУ» ПОТРАПИВ ДО КОРОТКОГО СПИСКУ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ
ТРИВАЄ ПОДАННЯ ПОЕЗІЙ НА КОНКУРС ПРИСВЯЧЕНИЙ БУКОВСКІ
АНДРІЙ КУРКОВ ПОТРАПИВ У LONG LIST БУКЕРА
АРТЕМ ПОПИК ВИПУСТИВ НОВУ ПОЕТИЧНУ ЗБІРКУ І ЗАПРОШУЄ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ
СТАРТУВАВ ІV СЕЗОН КОНКУРСУ МОРСЬКОЇ ПРОЗИ
ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ ПІСЛЯ 24 ЛЮТОГО» ОГОЛОСИТЬ ПЕРЕМОЖЦІВ ПІЗНІШЕ,  АНІЖ ПЛАНУВАЛОСЯ
«UKRAЇNER. КРАЇНА ЗСЕРЕДИНИ» СТАЛА НАЙОЧІКУВАНІШОЮ КНИЖКОЮ ПРО УКРАЇНУ НА AMAZON
В ІСПАНІЇ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК МІХАЮ ЕМІНЕСКУ
УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ КНИГИ ШУКАЄ КНИГАРНІ, АБИ ДОПОМОГТИ ЇМ ОТРИМАТИ СУБСИДІЮ ВІД ДЕРЖАВИ
УКРАЇНЦЯМ ПРОПОНУЮТЬ ГРАНТ НА ПЕРЕКЛАД КНИЖОК МОВАМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Контакты

Реєстрацію завершено, ви можете записатися на наступний набір
Реєстрація на курс
Ви хочете займатися:
Тип оплати:
Оплата вноситься двома частинами: 50% при реєстрації на курс та 50% на першому занятті.

Студентам ВНЗ знижка 50%.
Ветеранам АТО/ООС знижка 100% (конкурсний відбір).
Військовослужбовцям ЗСУ знижка 100% (конкурсний відбір).