Другокласник Ділан з Айдахо власноруч створив книжку. Він написав про різдвяну пригоду на сторінках звичайного зошита і проілюстрував його власними малюнками кольоровими олівцями. Потім він залишив зошит в бібліотеці і... отримав шалений успіх. Його історія навіть потрапила до «The Washington Post».
Роботу над книжкою Ділан завершив ще в грудні, а потім чекав слушної нагоди поділитися нею з іншими людьми. Як потім розповів хлопчик, він мав план залишити книжку-зошит в бібліотеці, аби привернути до неї увагу. Коли хлопчик був разом із бабусею у публічній бібліотеці міста Бойсе, він непомітно поклав рукописну книгу на полицю з дитячою літературою.
За кілька днів він помітив, що книга під назвою «Різдвяні пригоди Ділана Хелбіга» від «самого Ділана» зникла. Він розповів про це мамі і вони вирішили дізнатися, чи читає хтось історію Ділана.
Виявилося, що зошит знайшов працівник бібліотеки містер Хартман і прочитав її. Історія хлопчика, що вішає на різдвяну ялинку вибухову зірку і переноситься на Північний полюс вразила Хартмана і він прочитав її своєму шестирічному синові Крузену, і той заявив, що це одна з найсмішніших книг, які він колись знав.
Співробітники бібліотеки погодилися, що хоч книга — це просто зошит з текстом та малюнками, вона відповідає критеріям відбору для колекції дитячої літератури. Тому Хартман запропонував авторові нанести на книгу штрих-код і офіційно додати її в каталог. Тепер книга хлопчика входить у розділ графічних романів для дітей, підлітків і дорослих. А ще бібліотека присудила Ділану свою премію як найкращому молодому романісту. Цю категорію започаткували спеціально для хлопця.
Справжній успіх прийшов, коли місцева радіостанція розповіла про книжкову авантюру Ділана — й читачі почали записуватися в список очікування, щоб отримати зошит. Зараз у списку значиться 55 прізвищ. Читачам дозволяється брати книгу менш ніж на чотири тижні через велику кількість бажаючих.
Згодом про Ділана дізналися в інших штатах: запит за міжбібліотечним абонементом прийшов навіть з Техасу. Але співробітникам бібліотеки довелося відмовити читачеві, оскільки охочих познайомитися з книгою хлопчика занадто багато.
Книгу незабаром зможе прочитати кожен. Адже зошит планують оцифрувати, аби про нього дізналося якомога більше людей. Чи видадуть його друкованим накладом, чи перетворять на електронну книжку поки невідомо. Сам автор наразі працює над продовженням історії.