Один з липневих матеріалів онлайн-видання «Book Riot» присвячений так званій «цифровій літературі». Цей термін досить рідко з'являється в україномовному просторі, тому приділімо йому увагу.
Отже, що таке діджитал або цифрова література? «Book Rriot» пропонує декілька визначень, досить загальних, на перший погляд. Але вони сходяться в одному: цифрова література має бути створена за допомогою цифрових технологій та реалізована через них.
Звісно, якщо ви написали роман у Google.doc, потім видали, а потім реалізуєте на Amazon — то це просто книжка, що продається в інтернеті. А от, наприклад, художній текст, що написаний у Google.doc чи навіть у нотатках телефону й розміщений на Facebook або у Twitter — цілком собі діджитал-література.
Не варто думати, що цифрова література обмежується самими дописами. Наприклад, у мережах є прозові твори з гіперпосиланнями й від читачів залежить, як саме розвивається сюжет далі. Такі романи з опційним фіналом — це цифрова література.
Ще один приклад — відеопоезія. На відміну від музичних кліпів, де пісня може існувати та реалізовуватися в аудіо форматі досить довго перед тим, як на неї знімуть кліп, у відеопоезії не можна поставити жодну зі складових на перше місце. Текст та візуал є рівнозначними.
Явище «Twitterature» взагалі варто розглядати окремо. Короткі (й не дуже) оповідання та поезії створюються саме для підписників акаунту в Twitter. Автори враховують це, коли пишуть. Адже їх текст має бути простим за формою, невеликого об'єму та змушувати чекати на продовження. Ще він має бути зручним для читання з мобільних пристроїв.
Зараз англомовний простір дискутує щодо цифрової літератури. Культурологи та літературознавці сперечаються, чи варто взагалі розрізняти тексти за таким принципом, якщо йдеться здебільшого про форму. Прихильники стверджують, що діджитал-література — це окремий напрямок не лише за способом існування, а й за жанровими законами, які поступово формуються для всіх видів інтернет-текстів. І йдеться не лише про обмеження за об'ємом, а й про загальні риси того, як починається й чим закінчується текст, власну, притаманну лише інтернет-текстам лексику й навіть інші загальноприйняті граматичні норми.
