Професор Крістін Зайферт із Вестмінстерського коледжу та Рассел Клейтон із Muma College of Business при Університеті Південної Флориди запровадили для своїх студентів заняття з літератури. Відтепер майбутні керівники корпорацій та бізнесмени читають художні тексти, обговорюють їх у класі та пишуть есеї.
На такі зміни у навчальній програмі їх надихнув професор Гарвардської школи бізнесу Джозеф Л. Бадаракко-молодший, який останні 10 років доводить, що література необхідна студентам МВА (Master of Business Administration). Про це Крістін Зайферт та Рассел Клейтон розповіли виданню “Harvard Business Publishing”.
Річ у тому, що ринок праці змінюється фундаментально і на перший план виходять саме людські якості. І вже зараз, за даними Світового економічного форуму до 2025 року м'які навички цінуються у кандидатів на посаду значно більше, ніж технічні навички. А саме йдеться про емпатію, креативність, гнучкість та високий рівень емоційної зрілості. Тобто ефективний керівник має дбати про психологічну безпеку працівників, вміти бачити проблему різнобічно, розуміти, що реальний світ значно складніший за його спрощені математичні моделі, а ще він має просто вміти співчувати.
Такі м'які навички допомагає розвити саме література. До того ж художній текст підіймає серйозні питання моралі й вчить дискутувати. Цікаво, що це змінює сам фокус ставлення до літератури, бо раніше літературні твори вводили у навчальні плани аби бути освідченими, а зараз — аби бути співчутливими.
Читання та обговорення творів вже є необхідним завданням для курсу «Риторика та стратегічні зв’язки з громадськістю». Серед обов'язкових для студентів творів є «Людина в криниці» Айр Шерр, «Як завивав північний вітер» Юй Хуа та «Бартлбі: історія з Волл-стріт» Германа Мелвілла.
Із перших результатів досліджень професори відмітили, що студенти почали більше уваги приділяти людській природі та психології через обговорення мотивів поведінки персонажів. Також вони порівнювали досвід героїв із власним досвідом і намагалися знайти першопричини соціальних явищ. Загалом, це дозволило відійти від технічних аспектів побудови бізнесу до питань про те, чому ми робимо те, що робимо, про вплив наших дій на інших і про нашу відповідальність як перед ними, так і перед суспільством у цілому.
